х | [х] | согласный, твердый парный |
м | [м] | согласный, звонкий непарный (сонорный), твердый парный |
а | [́а] | гласный, ударный |
р | [р] | согласный, звонкий непарный (сонорный), твердый парный |
Летв на мтл -
Сидла на хмар
Наповнений здобутками кохання -
Вдчиненою на кохання.
"Скло сре хмар, хто крзь нього
поглядом неба подивиться мен в оч
Все це Мсяць, Мсяць
Над долиною мертвих..."
Синм полумям палають
Згра хмар над сивим морем. Море ловить блискавиц ковта х похмуро.
Над озером синло небо,
хмар безкнечних корабл пливли,
хто каптани у них, а може
у осен наради вдбулись
Хмар корабл маленьк пливли,
за ними йшов срий фрегат
" птиц летять
В небесних озерах
Повз острови хмар."
(Майк Йогансен)
Архпелаги хмар.
Кожному, кого забуто зневажено,
Кожному, хто крзь темряву йшов
За ворота блих хмар, дорогою прозорою,
Кожному, хто прагнув троянд черлених,
хреста дерев"яного
тльки ковдра з сталевих хмар
додала силу припинити денний жар.
Мй шлях вздовж хмар:
У Пднебесну прийшла вйна.
(Мелодя "Юань шань сюе")
Ось така пригода сталась:
Втерець-ввчар
Гнав отару хмар над ставом
лишивсь без хмар.
2015
Фото: Бл хмари над ставком (автор: Sheretyuk Andrey)
Ще укранською
А вище гр бува тльки небо,
вершини лсом тягнуться до хмар,
ялини додають х височнь до себе
хмари, що по небу втер гнав.
Прислушавшись я услышал слово "ХМАР"...
Тому не дивно, що автор ц писанини записав сво нотатки на хмар. Я випадково прочитав х блукаючи холодними горами.
яно вона
Я йду повол, наче по проводу
Земля пд ногою гуде
Щоби любити нема краще способу
Серед хмар бачить сонце сво
Небо лтн син
хмар череду пасе,
летять вони угор,
свтять бленьк кра.
* * *
Повернувшись з крани
Блих Хмар
Помандрував у крану
Синього неба
Я втомився ходити по земл...
Заморга зрниченька,
спить у хмар мсяченько,
, дитино, люл-бай,
люл, дитя, засинай.
10.08.2017.
Картинка з нтернету.
Кожен змах пташиних крил -- коливання повтря, яке сприя розсюванню хмар, що несуть у соб блискавки жаху.
***
Вдважний лицар на ратнм пол -- пвгероя, боць
Рденька просинь серед хмар свтло золоте: в ментоб та поза нами. Ми снами тшимось, як тшиться земля дощами у посуху. До смаку ти мен, до доторкв.
Щоб Соколом прнати серед хмар , я б навть в Бога б , крила вкрав ...
Тому Любов Вн к Людям Дав ... щоб я Ти не крадучи Лтав .
А чи вийде з-за хмар Мсяць-Лагодець поки Ясна Краса не сховаться вслд за ружею, за Ярилоньком за обд-таман там за обрм.