"хвор"

хво́р

Хвор на вс голови сво безголов, - якогось вересневого ранку -- ана тоб!

Вони похмуро ходять по двор
дивлятся пд ноги, хвор зм,
яких скрутила судорга важка
не находять вд ц хвор лкв.

Хвор втрачають почуття реальност.

Тод його запитали:
-- Навщо ти здорових си
На що вовк вдповв:
-- Нчого не можу вдяти, бо бачу, що вс ви хвор.

Хвор на вс голови сво безголов, - якогось вересневого ранку -- а на тоб!

Хвор на них дивляться, як на Бога. Лкар пдйшов до лжка бля вкна, де вд болю стогне середнх рокв жночка.

Анафема с молода
Кафелем сколота
Битым фарфором
Воспитанный в спорах
Корни колки
Бездомным сковали
В горле крюки
Как в темном подвале
Сам наг и в увечьях
Хвор

Пише, що хвор, не знати вд чого, але, закиду себе таблетками. Я й пояснив, вд чого вона хвор, як треба лкуватися.

Пвнччю хвор ми вже давно.
Зимно, невтшно, соромно, гршно...
Скоромно липнуть думки...
Скоро вдйдуть води прийдуть Сив Во.

Вс хвор повстають,
Щоб в дйсност творити...
Лише коротка мить --
все це скоро буде !..
Хай серце потерпить,
Лиш врте цьому, люди !

Навть якщо вона давно важко хвор чи дуже старенька. Це завжди, наче грм серед ясного неба.

Вдомо, що пд час епдем менша кльксть людей хвор в селах, нж в промислових великих мстах.

Ср мокрий снг,
Втомилися дерева хвор,
Моква гнтить усх...
Вже на пороз счня перше
, нби, й рк Новий...

АлукаВВакулА ТооТ )) :
ИвамМм не хвОР АДь !)

Тому в Шевченка зажурен оч,
Лесина псня хвор,
Досвтн вогн переможн, уроч,
Хто ж вас по Вкран розс
хто вас засвтить у кожнй хатин
Поставить на кожнм

Вн сидв у свому старенькому крсл, витягнувши хвор ноги.

Ми з нею хвор -- в нас та сама ностальгя,
Однаков нам сняться кольоров сни,
Шепочемо тихенько про часи весни,
У нас однакова про втрачене дитинство мря

Не бдося, не причинний,
не хвор голова.
Вн танцю, вн спва
Вже давно не в цьому свт.

Олександр Воскобойник
[ Ми ]
Як на побачення до мене йдеш у сни,
Мом м'ям до ншго гукнула кров --
Не те, щоб хвор одне одним ми,
Мен здаться, одне одним

Ось вн, ось вн - час весняного чорного снгу, коли чорно-бле - в фавор,
коли хвор душею намагаються перейти по хитавм мстку на тамтой берг
чи хоча б на