"торкаюсь"

то́ркаюсь

Оксамитовими пелюстками губ,
Тебе торкаюсь...
Дихання тремтить вд передчуття,
У глибин погляду очей твох
Тону, розчиняюсь...

Торкаюсь вуст твох, вони - мов пелюстки,
Так нжно обтинають мо тло...
Коли б не жити нам на цй земл,
Ми б вльними у небосхил злетли!

Я ТЕБЕ ТОРКАЮСЬ
ЛЕГЕНЬКО
ЛЕДЬ - ЛЕДЬ
ЯК ВТеРЕЦЬ
сЛУХАЙ....
Так!
- БОЖЕ!
Я ЧУЮ!
Я ЩО ТЕПЕР
БАНДЕРЕВцЬ
ОТОЖ
так коханий ти став людиною

торкаюсь стн...
Нби камен з мною розмовляють крзь вки стор...
Мй рдний Кракв.

Солодким поцлунком торкаюсь вуст твох,
що соком переповнен кохання
п'ю твй трунок, нби вперше.
У верш риба йде: соми клен, лини краснопрка.

Кохана
повернись де мене спиною
не дивись мен пристально в вч
просто дихай
дихай кохана
щиро дихай
я розкрию тво вогнян крила
я торкаюсь до тебе

Враз пестую, мацаю, всюди торкаюсь,
Ласкавою кшкою вмить пригортаюсь...
Чаклую, хвилюю, як Змй, спокушаю,
Густим пряним ядом вуста причащаю.

як сонце з водою гра
гра - виграва
вода...
вода холодна ожива
торкаюсь поглядом
це диво
це дивно
вода смться на вс боки
промнчиками лоскоче оч, щоки

Торкаюсь губами твого чола. Запашного сна твого волосся. Вдчуваю струм у свом тл. Збулося пророцтво.

Торкаюсь пучками пелюсток троянд, нжного носика маленько дон, проводжу рукою по сиднню щойно зроблено татом гойдалки вдчуваю, як дошки пестять мо долон

уяви, як я тебе торкаюсь...
Поглядом - до зниць. Намагаючись передбачити кожне тво бажання.
Вустами - до скрон. Аби ти вдчув, що я поруч.

я торкаюсь сво камери, клаца затвор, картинка, що викарбовуться на заднй частин мох очей, граться з свтлом лишаться на електронному нос. лчильник кадрв

Я ледве торкаюсь леза ножа
(А вн теж металеве дзеркало)
думаю необачно:
Якщо у кожне свчадо Нч зазирне,
Якщо кожен почу
Ноктюрн нрвани
Погризене яблуко

Торкаюсь тебе лише через книги,
що мен надсилаш,
нжно гортаю сторнки,
наче сподваюсь вдчути
Твй дотик.

Комптон МакКенз на остров Капр
Торкаюсь хвиль руками
Вони спвають про човни.
А ще тепл. ласкав.
Зустрвся вчора
Одсей сумний бдний.

Де ж усе те подлось Торкаюсь до чужо стни з вропейськими шпалерами, а крзь них нби проступа обколупана наша грубка з голубими намальованими мамою пвниками

Торкаюсь трави. Очима шукаю тюльпани дик. Повддя нанесло подекуди мулу, подекуди рнь, вербов корч та корння ару.

Слухаю, як хмари шепочуть тамне
( мен, цим муралям втомленим),
Слухаю звуки крокв (шкрян чоботи),
Торкаюсь пальцями
Жовтого паперу креслень:
"Майстре

На струну попала и веслом торкаюсь от брёвен да камней. А меня несёт, как с горы на лыжах. Вынесло меня на загиб речной.

Тво повки тремтять вд збудження, мов невагома пр'нка торкаюсь кнчиком язика цього чорного нжного мережива, ось вн дйшов очного яблука нби бажаючи збагнути