"торб"

то́рб

Я блукаю мстами
З поводирем-волоцюгою,
Що в латанй торб поем
Збира плсняв крихти
Черствого хлба стини.

Майк Торб замер перед деревянной лошадкой, Келли Радужка обнялась с куклой Барби. Захар пожал крепкую руку Индианы Джонса.

"...через поле через лс дощик в торб хмарку нс"*[sic].
"...через поле через лс дощик в торб хмарку нс"*[sic].

(Григорй Сковорода)
Судного дня
Попрошу косарв нескнченного поля
Нести книгу
Важку, як чавунний мст
Мж двома снами алхмка
У свой торб латанй.

Одкровення в мой торб кружальцями --
Чи то подарунками, чи то знаками
в цьому храм готичному,
Що диваки звуть Нескнченнстю:
Розчиняюсь в стин.

Да пагасшый вець Тор тама ф торб.
Ну, 3 нолькам запёрт.
Как в Сашко.
...вот мы нутрый ий шЁма ля Коць:
Стук-стук-стук!!!
Грук-пук-бух!

Цвту рожевого ще слд дочекатися,
Щоб споглядати з смутком,
Як втер часу обрива пелюстки,
Лишаючи нам нщо "сьогодн",
Порожнечу в торб "наше",
Дрки в черевиках

Та йому не до смху, його оч прикут до тих торб, вн мимовол чалапа тихцем за ними. Ось верболози та висок вльхи й осокори на берез.

Матушкой нашего героя, Константина Крора, была Елена Крор (в прошлом Елена Торб), дочь великого командира Торба.

майбутн рланд я написав таке:
Зневри час -- у чаш Сонця прах,
В серцях людей -- стара примара -- страх
Новим апостолом блука плгрим --
Старий поет: у торб

Одкровення в мой торб кружальцями --
Чи то подарунками, чи то знаками
в цьому храм готичному,
Що диваки звуть Нескнченнстю:
Розчиняюсь в стин.

Цвту рожевого ще слд дочекатися,
Щоб споглядати з смутком,
Як втер часу обрива пелюстки,
Лишаючи нам нщо "сьогодн",
Порожнечу в торб "наше",
Дрки в черевиках

Пластмасов масажн шльопки я в Польщу возив по всм торб за раз.

(Григорй Сковорода)
Судного дня
Попрошу косарв нескнченного поля
Нести книгу
Важку, як чавунний мст
Мж двома снами алхмка
У свой торб латанй.

Одне - сов"яче око, друге -- вовче,
Рука -- крило, друга рука -- весло,
У пвобличчя день, а пв-обличчя в ноч,
На голов посрблене сдло,
Де ж кнь його У торб

Одкровення в мой торб кружальцями --
Чи то подарунками, чи то знаками
в цьому храм готичному,
Що диваки звуть Нескнченнстю:
Розчиняюсь в стин.

А в торб тй було: сало, хлбина, городина всяка. От розсуди. Ну та нчого, Бог, як кажуть, не теля, все вн бачить здаля.

майбутн рланд я написав таке:
Зневри час -- у чаш Сонця прах,
В серцях людей -- стара примара -- страх
Новим апостолом блука плгрим --
Старий поет: у торб

майбутн рланд я написав таке:
Зневри час -- у чаш Сонця прах,
В серцях людей -- стара примара -- страх
Новим апостолом блука плгрим --
Старий поет: у торб

От вона йому й каже:
-- горе, горе, навщо ти похваляшся, що ти господар власно дол
-- А хба що
--Твоя доля ось у цй торб, тльки мен знати, що на тебе