"пустка"

пу́стка

Так, за териконами -- пустка:
Порожнеча, яко нема,
Нщо, якого не було, не ,
не буде -- Небуття.
Там.

на слова котр ти промовиш, про що заговориш, коли. чи з мною
я навть забула мову. не можу дбрати слв. така безталанна
пустка. пустка як яма, як безодня

на слова котр ти промовиш, про що заговориш, коли. чи з мною
я навть забула мову. не можу дбрати слв. така безталанна
пустка. пустка як яма, як безодня

говоримо
Здаться про яксь дрбниц
Все загалом як завжди
Як завжди
Навть образливо, що буденно
Виходимо в коридор
Стна прозора
За нею: чорне нщо
Пустка

посеред кмнати, пустка -- це тихий звук падаючого табурета... пустка -- це тиша гармоня.

Там кнчаться пустка нчна,
стогн-скрип журавлини колодязно
в повсякденнсть,
у клопт живий повертають мене.
А годинничок пвнем спва...

Навть в тому дом
Де надовго поселилася Пустка,
Де заходить Смерть на гостину
Мало не кожного дня,
Ми спвамо.
Нехай нашу псню нхто не чу.

так порожньо нин мен та пусто як тй хустц празничнй, яку залишили на стол у хатин, що зветься вдтод пустка...

Тво-мо не розважання,
пустка, спраглих вдчуттв.
Вернись! Чи йди...Сама не знаю.
Вддай мо! А може й забери...

У грудях пустка
Згина спину,
Немов сухоти.
Тепла вдсутнсть
Лама волю,
Що вже померла
Вд анем.
Скелет шкра...

Пустка приходить пд ранок, без попередження.
З книги: Остап Сливинський. М"яч у птьм. - Кив: Критика, 2008.

Мов пустка я - не бачиш ти мене!
На серц важко, а в душ аж темно.
, зуби стиснувши, надюсь, шо мине.
Перевод с укр. Владимир Михайлов.

Дм, що не звик до тиш -- нин жебрак:
Просить людей, господарв -- пустка, однак.

Та серцем юнак був холодний,
Холодна була душа,
з зовн вн був наче добрий,
З середини - пустка одна...

Лагдний втер
Кватирку мою вдчиня --
А там пустка.

Дм, що не звик до тиш -- нин жебрак:
Просить людей, господарв -- пустка, однак.

Я так звик:
Якщо море -- то конче холодне,
Якщо берег -- то конче втряний,
Якщо вересень -- то конче пустка
Вересова -- а пд ногами торфовище,
А пд торфовищем

Мов пустка я - не бачиш ти мене!
На серц важко, в душ аж темно,
Та, зуби стиснувши, кажу: - мине!
Перевод с укр. Владимир Михайлов.

може нчого вже не лишилось
Людям нашим до земл звиклим:
У долонях, як колись
Тримали хлб зерна для чорнозему
Нин пустка:
Дарували б хоча б чорну мтку:

Лише пустка, темрява бездонного провалля невагомсть. Один шанс на життя - маленький клаптик паперу, що повльно вислизав з рук. Все, кнець. Лечу!