"кликало"
Фонетический разбор слова "кликало"
кли́кало
| к | [к] | согласный, глухой парный, твердый парный |
| л | [л'] | согласный, звонкий непарный (сонорный), мягкий парный |
| и | [́и] | гласный, ударный |
| к | [к] | согласный, глухой парный, твердый парный |
| а | [а] | гласный, безударный |
| л | [л] | согласный, звонкий непарный (сонорный), твердый парный |
| о | [а] | гласный, безударный |
Примеры предложений со словом "кликало"
Якесь дивне вдчуття охопило все ство, кликало кудись, змушувало летти душею, це було дивне передчуття щастя.
так сталося: плакало Дитя, кликало свого друга, Щастя почуло, прийшло до нього Сонячним Зайчиком.
так сталося: плакало Дитя, кликало свого друга, Щастя почуло, прийшло до нього Сонячним Зайчиком.
Квтуче поле обергало заблукале десь серед його духмяних трав, щастя двчини наче кликало його повернутись до не.
...Там, серед трав духмяних, пд
Мертве тло нби стикало леген кликало кожну секунду, воно тихо жалбно шепотло слово "мама"...Слово, яке вона вже нколи не почу, слово яке, з необережност
так сталося: плакало Дитя, кликало свого друга, Щастя почуло, прийшло до нього Сонячним Зайчиком.
Пейзаж вона бачила один й той самий день у день, бо не переходила нкуди звдти. й з першого разу сподобалося, воно притягувало, кликало, надихало на щось
А день, й справд, зайнявся такий ясний, сонце припкало зранку нби кликало на прохолоду Сверського Днця.
А день, й справд, зайнявся такий ясний, сонце припкало зранку нби кликало на прохолоду Сверського Днця.
Щось будило в теплй хат, кликало, вона ходила лсами, полями пд дощем снгом, в шлапаках на босу ногу, колись гарна, а потм зпрана втрами й зимною росою
Тим часом у мст найменша донька збирала сумку в дорогу, бо серце кликало до матер, думка пульсувала: вже скоро, незабаром неньку обнму.
Та море шепотло й чарувало, кликало манило, тому двчата швидко отямились , глянувши одна на одну запальним поглядом, стрмголов кинулися в обйми прохолодно
Лина, которой ты мысленно уделил столько внимания, уже казалась тебе родной, а ее плечо, которое пылало свежим загаром, казалось, звало, кликало, манило
Лна, якй ти подумки придлив стльки уваги, вже здавалася тоб рдною, а плече, що пашло свжою засмагою, здавалося, гукало, кликало, манило...
Серце кликало до Данила, а розум -- до Михайла.
Дя 1, ява XI.
Мар'яна: От напасть!.. Котрий же з двох..
Воно кликало мене, щось пдказувало, кудись запрошувало. Воно запрошувало мене туди, де не бува непримностей, де нема мсця Злу, де нема агрес.
Юрку здавалося, що вн бжить сонячним променем: так лагдно обймало його миле тепло, кликало до себе Око Боже, сповнювала Мати-Земля та покривав Батько-Небо
Танюшка хотла знати про них бльше, адже вперше за стльки рокв, вона вднайшла те, що так манило кликало до себе, серце розривалось вд болю.
Перша пара сьогодн починалась о першй годин дня.Та двчина була на ногах вже о восьмй.Мсто,у якому вона прожива завжди кликало на прогулянку.Кожного ранку
Что-то кликало в сознании, настойчиво выхватывая из глубины памяти данное слово. Так и не случилось обмолвиться никогда и никому, даже намёком.