"вежу"

ве́жу

Вчера в его вежу заходили двое знакомых саами с русским человеком и много говорили об этом.

Не просто вышел Куйва -- вежу свою на себе вынес.

Вона показу мен фортецю, Кармелюкову башню та Схдну вежу. Кам"яне ядро, яке застряло у кладц стни.

что я не магу без нее
пусть ветер коснется волос
расскидав их по плечам
и нежный вкус твоих губ
оставлю я на своих губах
и нежность твою как платок
по вежу

Кал пшам па-беларуску --
Пашыраем уласныя межы,
будуем мовы сваёй,
Нбы дойлды, Белую Вежу.

Будумо вежу. Просто так. Щоб прикрасити свою частку Безмежжя. Розсипамо зерна, як проростуть не скоро.

Мй свтлоокий Князю, останнм борониш Вежу. Корона зрок на шпил тоб лиш в цю мить належить.

Ченни пропустили в вежу первым.
- Всё в порядке -- шепотом спросил Тойво у Лайны.
Лайна кивнула. Вошли в вежу.

Бачиш, воно вже сда на Захода спину
Я не загину, бо вам не скорити вежу мою з слоново кстки. Двер до не навки закрит...

Год картати, год корити.

Примтки:
* - "Частше пдймайся на цю вежу, звдки можна побачити, що роблять у свт людськ покидьки.

(Вльям Батлер тс)
Вони будували вежу з слв.
Нхто не зна навщо.
Нхто не зна чому.
З цих маленьких "чому"
Вони мсили цеглу ври
Для храмв свого тла.

Так думав Урукагна, запускаючи "Вежу Енлля". Навний! Ця хронка продавньо стор людсько цивлзац була ункальна.

Колись ви зможете почути,
коли вдключать вежу вам,
тод зможете прислухатись
до совст, чи залишилась там
Колись ви зможете молитись
до Бога: "А за що нам

Так, Саркел (Белую Вежу) на берегу Дона возвели именно византийские инженеры во главе с Петроной Каматиром.

Текст забирав його у вир поринав писар-читець в незвдану глибину,
щоб виринути на осяйну вежу, з яко видно так далеко, що здавалось не стачить
жодних

Дык куды там бомба лупла
ЗЛАЧЫНЕЦ: У вежу ратушы.
БУРГАМСТР: У вежу Новы гадзннк! Новы гарадск гадзннк!

(Рей Бредбер)
Люди будували вежу з кам"яних думок
(А я лише сходи до дверей свтла)
На вершин гори стор --
Високо сро,
Як хмари зими горобиново
(А я

(Вльям Батлер тс)
Вони будували вежу з слв.
Нхто не зна навщо.
Нхто не зна чому.
З цих маленьких "чому"
Вони мсили цеглу ври
Для храмв свого тла.

Я побачив високу металеву вежу незрозумлого призначення верхвка яко губилась в мл. Таке було вдчуття, що ця башта проколола небо.

тут вн зрозумв, що його мря здйснилася " Белонна " Так колись називали вежу моря та пску. Дчина вдячно посмхнулася.