в | [в] | согласный, звонкий парный, твердый парный |
д | [д] | согласный, звонкий парный, твердый парный |
а | [́а] | гласный, ударный |
р | [р'] | согласный, звонкий непарный (сонорный), мягкий парный |
и | [и] | гласный, безударный |
в | [ф] | согласный, глухой парный, твердый парный |
Хтось вдарив його ногою по спин... Уллям, наче захищаючись, виставив вперед руку й показав "peace". Батько вдарив його чоботом в обличчя.
- Навщо ти його вдарив пляшкою -- спитав один з них у свого товариша.
- А-а, чмо неруське, хай зна, як наших чпати!
Петько завв двигун, махнув на прошчання руков слимаку на паркан, втиснув сциплн вдарив по коробц*. Авто з задоволеннм пернуло заглухло.
Людина в брон рзко розмахнувся з розмаху вдарив долонею по обличчю Брендона.
враз потемнло, стало тихо, як у Бога у вус, сива, величезна хвиля вкуп з лловим монолтом вгор посунула на село, вдарив грм, наступила горобина нч..
Один з них пдняв з земл резиновий "аргумент" вдарив Зупиняючого по обличчю, вн впав вхопився за голову.
.
-- Так, як я -- сердитий муж вдарив себе в груди.--
Бльше я тебе саму не пущу нкуди!
Продолженеие
- Лишь миражами, вдарив соткой,
Получишь в лузу карамболь, залив тоски - заливом водки!
Мечталось - к чёрту на рога, ещё куда-нибудь - подале.
Та не судилося мен цього зробити,
Бо сильно вдарив ззаду рогом баранець.
Та я продовжую весь час тебе любити,
Ми все одно пдем з тобою пд внець.
коли вн рзко та несподвано вдарив , вона впала, розчинившись у простор, замерла неначе лд, поглинувшись в думки й зачинившись вд усх. й було тяжко усвдомити
Ой якби то знати все зарання, бо вдарив грм дол востанн.
Вона перебила:
-- Н, чому ти мене тод вдарив -- сказала не почула свого голосу...
На что геолог, важно вдарив себя рукой в грудь, ответил что он де Гриша Геолог!
И этим необычным проявленьем
Присутствующих ввел немного в шок,
Скакун же развернулся к музыканту,
Копытом, вдарив сильно возле ног,
Заржал, взглянув
В мене з хулганами завязалася бйка,але я виявився сильншим за них та й прогнав хулганв, звичайно я не залишився без "подарунку": один з них вдарив мене
Порой любя, а порой хорошо вдарив по ним, чтобы обнаглевшие железки осознали, что они не центр мироздания.
Нарешт випав снг, та вдарив мороз.
Йду з роботи по скрипучому снгу.
Чудова погода, чудовий настрй.
казали: "Пророкуй нам, Христос, хто вдарив Тебе"
69. А Петро сидв ззовн у двор.
Рзкий запах дешевих запах сигарет вдарив по носу. Я натягнув на лице шарф. Дихати стало легше. Я перевв погляд на трасу.
Той ддусь обдивився сердегу, поклав його на живт, вдарив клька разв кулаком по хребтов, -- диво!